identifier	taxonID	type	CVterm	format	language	title	description	additionalInformationURL	UsageTerms	rights	Owner	contributor	creator	bibliographicCitation
534087EC0A1BFFA3B1F7FDC9657B1CC0.text	534087EC0A1BFFA3B1F7FDC9657B1CC0.taxon	http://purl.org/dc/dcmitype/Text	http://rs.tdwg.org/ontology/voc/SPMInfoItems#GeneralDescription	text/html	en	Agrilus guerini Lacordaire 1835	<div><p>Agrilus guerini Lacordaire, 1835</p><p>Матеріал. Україна: Волинська обл.: Шацький р-н, окол. с. ПіЩа, ур. Зеленець, 51.637011N, 23.805968E, вологі луки, косіннЯм по куЩах верби Salix caprea Linnaeus, 1753, 30.06.2020, 1 ♀; там само, окол. с. ПіЩа, ур. ЗамаллЯ, 51.630422N, 23.820258E, косіннЯм по вербі S. сaprea, 02.08.2020, 1 ♀; там само, окол. с. ПіЩа, ур. Кайдан, 51.603036N, 23.848703E, косіннЯм вЗдовж меліоративного каналу по вербах, 04.07.2020, 1 ♂; окол. смт. Шацьк, 51.504556N, 23.917368E, вологі луки, косіннЯм по вербах і ріЗнотрав’ю, 03.07.2020, 1 ♀ (Кравченко) (ПКК).</p><p>Львівська обл.: «Львівська обл. / Радехів р-н / с. Радванці», « Agrilus 1958 / guerini Boisd. / det. Alexeev », « A. guerini / Lac.», «1» (на червоному папері) (рис. 5) (інвентарний номер SMNH 00 1261), 1 ♂ (ДПМЛ) .</p><p>Перший З вкаЗаних екЗемплЯрів був Зібраний на вербах S. caprea, білЯ полЯ, де постійно ЗаготовлЯють сіно; воно по периметру оточено каналами меліоративної системи, Які в наш час дуже сильно поросли вербами S. caprea та S. aurita Linnaeus, 1753, а Ґрунт у ниЗинах торф’Янистий і буваЄ переЗволожений післЯ доЩів або таненнЯ снігу. На підвиЩених ділЯнках Ґрунт піЩаний і сухий. ТериторіЯ полЯ на відстані 600– 700 м. межуЄ З мішаним лісом. Решта екЗемплЯрів були Зібрані в реЗультаті цілеспрЯмованого обкошуваннЯ верб, Які росли вЗдовж каналів і доріг, на пасовиЩах, Що поросли вербою у ниЗинах (рис. 1–4).</p><p>Наскільки нам відомо, у 1950-х р. А. В. АлексЄЄв (1924–2013) опрацьовував колекційні ентомологічні матеріали у Державному природничому муЗеї у Львові, коли виЗначив вкаЗаний виЩе екЗемплЯр і, вже невідомо чому, підколов до нього власні етикетки (рис. 5). На жаль, оригінальна етикетка (етикетки?) М. Ломницького не Збереглась, проте ми впевнені, Що цей екЗемплЯр беЗсумнівно походить З колекції жуків М. Ломницького, на підставі Якого даний вид, скоріш За все, і було вперше наведено длЯ території сучасної Західної України (Łomnicki, 1874). <p>ОбговореннЯ</p> <p>На думку А. АлексЄЄва, A. guerini належить до автохтонів лісової Зони Європи, Які пережили ЗледеніннЯ в одному З Європейських рефугіумів, тобто його можна вважати досить вуЗько трофічно спеціаліЗованим плейстоценовим реліктом, про Що свідчить його рідкісність та спорадичність Знахідок в межах ареалу (Алексеев, 1979).</p> <p>За літературними джерелами, у самців довжина тіла коливаЄтьсЯ в межах 9,5−10,1 мм, самки більше За самців — до 12,5 мм (Sobrino, Sánchez, 2004). Наші екЗемплЯри мали такі роЗміри: самець − 8,2, самки — 11,1, 11,3 та 12,4 мм. ЗабарвленнЯ надкрил чорне З синюватим відтінком, на кожному надкриллі Є плЯми З білих лусочок: перша ЗнаходитьсЯ між плечовим бугорком і Щитком, друга — перед серединою надкрил, третЯ — перед їхньою вершиною.</p> <p>Agrilus guerini відріЗнЯЄтьсЯ від блиЗького виду A. ater (Linnaeus, 1767) тим, Що у нього надкрила перед вершиною ріЗко ЗвужуютьсЯ і ЗакінчуютьсЯ гострими кутами, відхиленими наЗовні у виглЯді «ластівчиного хвоста» (рис. 6), а у A. ater надкрила поступово ЗвужуютьсЯ, а Загострені кути не відхилЯютьсЯ наЗовні. Більш докладно про морфологічні оЗнаки цих двох видів див.: Собріно і Санчес (Sobrino &amp; Sánchez, 2004).</p> <p>Дорослі жуки Є меЗо-ксеротермофілами, монофагами, Що живлЯтьсЯ листЯм ріЗних видів Salix, але надають перевагу S. caprea та S. aurita . ЯйцЯ відкладаютьсЯ поодинці на кору гілок 2–5 см Завтовшки. Личинки роЗміром до 25 мм, живуть під корою у деревині. РоЗвиток продовжуЄтьсЯ 2 роки, ЗалЯльковуютьсЯ у травні-червні, дорослі жуки виходЯть у червні-серпні (Gutowsky &amp; Wanat, 2002).</p> <p>У Зв’ЯЗку З тим, Що A. guerini Є дуже рідкісним видом Златок, ми пропонуЄмо внести його до регіонального списку рідкісних видів Волинської області і ШНПП.</p></p><p>ОбговореннЯ</p><p>На думку А. АлексЄЄва, A. guerini належить до автохтонів лісової Зони Європи, Які пережили ЗледеніннЯ в одному З Європейських рефугіумів, тобто його можна вважати досить вуЗько трофічно спеціаліЗованим плейстоценовим реліктом, про Що свідчить його рідкісність та спорадичність Знахідок в межах ареалу (Алексеев, 1979).</p><p>За літературними джерелами, у самців довжина тіла коливаЄтьсЯ в межах 9,5−10,1 мм, самки більше За самців — до 12,5 мм (Sobrino, Sánchez, 2004). Наші екЗемплЯри мали такі роЗміри: самець − 8,2, самки — 11,1, 11,3 та 12,4 мм. ЗабарвленнЯ надкрил чорне З синюватим відтінком, на кожному надкриллі Є плЯми З білих лусочок: перша ЗнаходитьсЯ між плечовим бугорком і Щитком, друга — перед серединою надкрил, третЯ — перед їхньою вершиною.</p><p>Agrilus guerini відріЗнЯЄтьсЯ від блиЗького виду A. ater (Linnaeus, 1767) тим, Що у нього надкрила перед вершиною ріЗко ЗвужуютьсЯ і ЗакінчуютьсЯ гострими кутами, відхиленими наЗовні у виглЯді «ластівчиного хвоста» (рис. 6), а у A. ater надкрила поступово ЗвужуютьсЯ, а Загострені кути не відхилЯютьсЯ наЗовні. Більш докладно про морфологічні оЗнаки цих двох видів див.: Собріно і Санчес (Sobrino &amp; Sánchez, 2004).</p><p>Дорослі жуки Є меЗо-ксеротермофілами, монофагами, Що живлЯтьсЯ листЯм ріЗних видів Salix, але надають перевагу S. caprea та S. aurita . ЯйцЯ відкладаютьсЯ поодинці на кору гілок 2–5 см Завтовшки. Личинки роЗміром до 25 мм, живуть під корою у деревині. РоЗвиток продовжуЄтьсЯ 2 роки, ЗалЯльковуютьсЯ у травні-червні, дорослі жуки виходЯть у червні-серпні (Gutowsky &amp; Wanat, 2002).</p><p>У Зв’ЯЗку З тим, Що A. guerini Є дуже рідкісним видом Златок, ми пропонуЄмо внести його до регіонального списку рідкісних видів Волинської області і ШНПП.</p></div>	https://treatment.plazi.org/id/534087EC0A1BFFA3B1F7FDC9657B1CC0	Public Domain	No known copyright restrictions apply. See Agosti, D., Egloff, W., 2009. Taxonomic information exchange and copyright: the Plazi approach. BMC Research Notes 2009, 2:53 for further explanation.		Plazi	О. М. Кравченко;Т. П. Яницький	О. М. Кравченко, Т. П. Яницький (2021): ПідтвердженнЯ знахідКи вузьКоКрилої златКи Agrilus guerini Lacordaire, 1835 (Coleoptera, Buprestidae) в Західній УКраїні. Ukrainska Entomofaunistyka 12 (2): 1-4, DOI: 10.5281//zenodo.5541958
