Statilia maculata (Thunberg, 1784)
publication ID |
https://doi.org/10.5281/zenodo.10205826 |
DOI |
https://doi.org/10.5281/zenodo.16121862 |
persistent identifier |
https://treatment.plazi.org/id/8F5287AA-FFE3-0404-FCBB-F90D8E65B3E3 |
treatment provided by |
Felipe |
scientific name |
Statilia maculata (Thunberg, 1784) |
status |
|
Statilia maculata (Thunberg, 1784) View in CoL — азіатський
плямистий богомол
У 2013–2015 рр. південно-східноаЗіатський S. maculata був вперше вкаЗаний За одиничними Знахідками у Східній Європі — Чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу (ок. Сочі, Росія), де до 2020 року сформував стабільну популяцію (Уколов, Архипов, 2017; Shcherbakov, Govorov, 2020). Появу цього виду пов’яЗують З масштабними будівельними роботами, Що передували Сочинській олімпіаді — у минулому спостерігались аналогічні випадки потрапляння цього виду до Японії та Нової Зеландії у вигляді оотек на вЖиваних машинах ( Harris, 2007).
Серед інших моЖливих причин моЖна Згадати глобальні Зміни клімату в бік потепління, неуваЖне утримання екЗотичних тварин в домашніх умовах, ЗавеЗення оотек З екЗотичними рослинами. Одну Зі Знахідок Зроблено біля піЩаного кар’Єра поблиЗу смт Кучурган, де працюЄ багато ріЗноманітної ваЖкої будівельної техніки, яка могла і стати дЖерелом потрапляння цього виду в Україну. Крім того, цей населений пункт Знаходиться на меЖі З непідконтрольною Молдові територіЄю т.З. Придністров’я, Що маЄ тісні контакти З РФ, де на чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу цей вид встановив стійкі популяції і моЖе стати дЖерелом подальшого роЗселення на Захід.
Вперше в Україні німфу цього виду було сфотографовано О. Архиповим 24.08.2020 міЖ с. Лиманське та Градениці Одеської області, в Заростях маслинки та обліпихи ( 46.62578 N, 29.9658 E) ( Arkhipov, 2022). У Жовтні цього Ж року ( 12.10.2020) біля піЩаного кар’Єру поряд Зі ЗаліЗничною станціЄю Кучурган Одеської області було Знайдено дорослу самку цього Ж виду. Це говорить про досить піЗній вихід імаго, Що характерно такоЖ для іншого південноаЗіатського вида-вселенця — аЗіатського деревного богомола. Це відріЗняЄ їхні ЖиттЄві цикли від Звичайного богомола, імаго якого З’являЄться Значно раніше. МоЖливо, піЗній вихід імаго пов’яЗаний З особливостями клімату в місцях природного мешкання видів-вселенців. Ця особливість моЖе стати основним лімітуючим фактором для поширення цих інтродуцентів на північ, адЖе вихід імаго на початку осені ріЗко скорочуЄ час на роЗмноЖення до настання холодів. НайпіЗнішу в 2020 році Знахідку цього виду було Зроблено в середині грудня ( 15.12.2020), неЩодавно Загиблу самку після ЗамороЗків біля вуличного ліхтаря. Попри наявність трьох Знахідок у 2020 р., ваЖко бути впевненим, Що вид дійсно ЗаслуговуЄ на статус вселенця, а не Є випадково ЗавеЗеними екЗемплярами, які череЗ невисоку Щільність популяції, піЗній вихід імаго, а відтак обмеЖений час на роЗмноЖення до настання ЗамороЗків не ЗмоЖуть дати потомства і Закріпитися на даній території. Проте, ці сумніви роЗвіялись наступного року, коли було Знайдено Ще два екЗемпляри цього виду — німфу практично в центрі смт Кучурган, поряд З новоЗбудованим парком ( 27.08.2021) та дорослу самку, яка 1.10.2021 прилетіла на світло на двір О. Архипова. Після того, як вид було Зафіксовано повторно протягом двох років, вваЖаЄмо його таким, Що ЗаслуговуЄ статусу вида-вселенця (інтродуцента), а не лише реЗультатом випадкового ЗавоЗу кількох екЗемплярів. ВідріЗнити цей вид від блиЗького Mantis religiosa моЖна За трьохколірною внутрішньою стороною передніх стегон, яскравими стигмами на надкрилах, димчастими, а не проЗорими Задніми крилами. Перспективи подальшого роЗселення цього виду в Україні поки не ЗроЗумілі.
No known copyright restrictions apply. See Agosti, D., Egloff, W., 2009. Taxonomic information exchange and copyright: the Plazi approach. BMC Research Notes 2009, 2:53 for further explanation.